Байка 6 частин
Не кожне вікно чекає кохання
Дівка в мене була файна, але хитра. Тільки я, бувало, нахилюся до неї поцілувати, як вона одразу починала розповідати якусь історію. І так майстерно це робила, що я забував про все на світі й тільки слухав. Історій було безліч, але одна врізалася в пам'ять назавжди. Про хлопця - відчайдушного романтика і палкого залицяльника.
Розуму в нього, може, й було трохи менше, ніж серця, зате кохав він щиро. Якось на вечорницях він почув, як його суджена подрузі шепоче: «Люблю рішучих, що не мнуть шапку в руках, а говорять прямо». Парубок сприйняв це не як натяк, а як бойовий наказ. І вирішив тієї ж ночі прийти під вікно, щоб сказати все як є.
Він пів дня вчив красиві слова, взяв найбільше яблуко з саду і рушив на подвиг. Перелазити через тин рішуче не вийшло, бо сорочка зачепилась за кілок, а нога збила порожнє відро. Гуркіт був такий, що пес на сусідньому дворі аж захлинувся гавкотом. Але парубок стояв на своєму. Відчепив сорочку, залишив відро і поповз далі в темряву, стискаючи яблуко, як зброю.
Біля самого вікна він наступив у макітру з глиною. Глина хлюпнула, але він навіть не зітхнув, бо справжні герої не зважають на дрібниці. Потім прокинувся гусак і почав шипіти. Парубок пошепки промовив до нього урочисту фразу про вічне кохання, і гусак від несподіванки замовк. Задоволений своєю сміливістю, хлопець притулився до шибки і почав шепотіти в темряву про палаюче серце.
Він шепотів довго і натхненно. Каже, що готовий заради неї на все, що душа його співає, а доля вже вирішена. Раптом вікно рипнуло і відчинилось. У темряві блиснув вус, і густий бас батька дівчини, він тихо відповів: синок, душа то добре, але якби ти ще й макітру від вікна прибрав, то я б тобі ще й борщу налив. Парубок завмер з яблуком у руці, зрозумівши, що переплутав вікна.
Батько не сварився, тільки порадив йти спати, бо рішучі хлопці мають висипатися. Парубок повертався додому в глині, без яблука, але з великим життєвим уроком. Його кращий друг, який нишком пішов за ним підглядати, реготав у кущах так, що аж гілки тремтіли. А я думаю, що щире серце - це велика сила, але перш ніж лізти в темряву з коханням, варто вдень переконатися, чиє саме вікно ти збираєшся будити.
Твоя думка
Чи сподобалась тобі ця байка?
Будь першим, хто оцінить цю байку.
Якщо текст припав до серця — корчма буде вдячна.
